ЩО РОБИТИ БАТЬКАМ?
Як батьки можуть допомогти своїй дитині? Адже формування пізнавальної активності школяра - це не лише надати дитині вже готову мету та мотиви навчання, а створити такі умови, такі обставини, в яких дитині самій захочеться вчитися. Для цього потрібно, перш за все, з'ясувати причину низького рівня пізнавальної активності. Відповідно до визначеної причини низької пізнавальної активності дорослим потрібно застосувати певні корекційні заходи. Якщо в дитини не сформовані навички учбової діяльності та довільної поведінки – учити дитину вчитися. Цілком можливо причиною є помилки виховного характеру. За результатами досліджень мотивація успіху і, як наслідок, висока пізнавальна активність, формується в тих сім'ях, де дітям надавали допомогу, відносилися до них з теплотою, любов'ю і розумінням. А в тих сім'ях, де був присутній жорсткий нагляд або байдужість, у дитини формується не мотив досягнення успіху, а мотив уникнення невдачі, що безпосередньо веде до низької пізнавальної активності. В такому разі потрібно виправляти свої виховні помилки, а для початку необхідно їх просто побачити, зізнатися собі, що «яроблю щось не так, як потрібно». До помилок виховного характеру відносять:
- Труднощі в родині. Якщо дитина переживає негативні емоції, пов'язані з ситуацією в родині, на навчання емоцій та енергії не вистачає.
- Відсутність чіткого розкладу дня. Діти, життя яких добре організовано, відвідують школу, спортивні секції, вони всюди встигають. Не зважаючи на додаткове навантаження, вони більш мотивовані на навчання.
- Порушення єдності вимог до дитини з боку дорослих.
- Хибні методи виховання: приниження особистості, загрози, насильство тощо.
- Завищені вимоги без урахування об'єктивних можливостей дитини: соматичний стан, психологічні особливості, особливості розумового розвитку.
- Демотивація до навчання шляхом висміювання, некоректних висловів в адрес дитини.
- Дорослі часто говорять дітям: «не вчитимешся – станеш двірником». Така далека перспектива ніяк не впливає на мотивацію до навчання. Дитину цікавить найближча перспектива: «будеш навчатися – дізнаєшся багато цікавого»
- Труднощі в навчанні формують небажання вчитися в тих, кого батьки не привчили їх долати.
Доки у дитини не сформована довільність власною поведінкою, дуже важливо, щоб батьки контролювали процес навчання, враховували індивідуальні особливості дитини. Батьки повинні вирішувати, коли краще сісти за уроки, які уроки виконувати в першу чергу, коли час для відпочинку. Інколи дитина не вміє працювати з текстом – навчайте виділяти головну думку, переказувати. Інколи - не може сісти за уроки вчасно – привчайте до самоконтролю.
Важливо створювати для учня зону найближчого розвитку, а не робити за нього те, що він може зробити сам. Наприклад, не треба показувати, як вирішувати задачу, вирішуючи її замість дитини, а краще створити таку ситуацію, щоб хоч частину завдання школяр зробив сам. Цей процес триваліший, але правильніший.
Дуже важливий момент для кожного учня – оцінювання зробленої роботи батьками і вчителем. Наприклад, батьки можуть оцінити роботу, як добру, порівнюючи сьогоднішні результати з вчорашніми. Вчитель, порівнюючи результати дитини з класом, оцінить роботу як погану. Для уникнення таких випадків, важливо мати постійний контакт зі школою, цікавитися вимогами, що пред'являються до учнів. Інакше в свідомості дитини створюється образ «поганого вчителя», а це породжує небажання вчитися.
Важливим моментом в мотивації до навчання є адекватна самооцінка школяра. Діти із заниженою самооцінкою недооцінюють свої можливості і знижують учбову мотивацію, діти із завищеною самооцінкою адекватно не бачать межи власних здібностей, не звикли визнавати свої помилки. Тому потрібно формувати адекватну самооцінку дитини, в тому числі відносно учбового процесу.
Важливо заохочувати дитину за хороше навчання. Матеріальне заохочення дітей за хороше навчання – це питання, яке кожна родина вирішує для себе самостійно. Пам'ятайте, що матеріальне заохочення - це палиця про два кінці. Де гарантія, що через деякий час дитина не звикне навчатися лише за гроші? Краще заохочувати дітей спільними походами на каток, у цирк, у боулінг. Так і дитину можна заохочити і вирішується ще одне важливе завдання: задоволення потреби дитини бути частиною родинної системи, цікаве родинне спілкування.
Не чекайте негайних успіхів, зніміть із цього приводу «рожеві окуляри». Зрозумійте, що процес формування пізнавального інтересу тривалий, але необхідний. Але якщо ви будете послідовні, то неодмінно досягнете бажаних результатів.
